До юридичної компанії LAWGIC звернувся військовослужбовець, який отримав поранення під час безпосередньої участі в бойових діях. Після евакуації він проходив стаціонарне лікування, однак передбачена законодавством додаткова винагорода за цей період нарахована та виплачена не була.
Військова частина обґрунтовувала свою позицію тим, що після поранення Клієнта було переміщено до іншої військової частини, а також посилалася на відсутність поданого ним рапорту з медичними документами.
Правова позиція LAWGIC
Юристи LAWGIC провели правовий аналіз матеріалів справи та встановили, що відмова у виплаті додаткової винагороди суперечить вимогам законодавства, зокрема постанові Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, яка гарантує право військовослужбовців на отримання додаткової винагороди за період стаціонарного лікування після поранення, пов’язаного із захистом Батьківщини.
Під час судового розгляду юристи довели, що факт отримання поранення під час виконання бойових завдань, проходження стаціонарного лікування та право Клієнта на відповідну виплату підтверджуються належними доказами, зокрема медичною документацією та довідкою про обставини травми.
Також було встановлено, що на момент лікування військовослужбовець перебував у списках особового складу військової частини, а всі документи, необхідні для нарахування додаткової винагороди, уже знаходилися у розпорядженні відповідача. Відтак обов’язок щодо нарахування виплати виникав незалежно від подання окремого рапорту.
Результат
Суд повністю підтримав правову позицію LAWGIC та зазначив, що право військовослужбовця на додаткову винагороду виникає за наявності визначених законом підстав і не може ставитися в залежність від подання окремого рапорту, якщо військова частина вже володіє всіма необхідними документами.
За результатами розгляду справи суд повністю задовольнив позов, визнав бездіяльність військової частини протиправною та зобов’язав нарахувати і виплатити Клієнту 100 000 грн додаткової винагороди.
Цей кейс підтверджує, що соціальні гарантії військовослужбовців, передбачені законодавством України, підлягають обов’язковому виконанню, а їх порушення може бути ефективно захищене в судовому порядку.


