Поняття та форми повернення майна
Повернення активів охоплює кілька самостійних правових моделей, зокрема:
- повернення законному власнику;
- стягнення в дохід держави;
- конфіскацію та спеціальну конфіскацію;
- цивільну конфіскацію необґрунтованих активів;
- міжнародне повернення майна.
Об’єктами повернення можуть бути грошові кошти, нерухомість, корпоративні права, цінні папери, транспортні засоби, а також майно, виведене за межі України.
Правове регулювання повернення активів в Україні
Система Asset Recovery в Україні базується на нормах:
- Кримінального кодексу України;
- Кримінального процесуального кодексу України;
- Цивільного процесуального кодексу України;
- Закону України «Про санкції»;
- Нормативних актах, що регулюють діяльність АРМА;
- Міжнародних договорах і конвенціях.
Важливе значення має практика Вищого антикорупційного суду та Верховного Суду.
Цивільна конфіскація необґрунтованого майна
У 2025-2026 роках важливим способом повернення активів стала цивільна конфіскація. Вона дозволяє забирати майно, навіть якщо немає кримінального вироку.
Згідно з законом, держава може подати в Антикорупційний суд позов, щоб визнати майно незаконним та забрати його на користь держави. Це можливо, якщо вартість майна значно перевищує легальний дохід особи.
Цікаво, що доводити законність майна повинен сам власник. Цей спосіб часто використовують проти чиновників і вважають гарним методом повернення активів.
Санкційний механізм стягнення активів
В умовах воєнного стану пріоритетне значення набув санкційний механізм повернення активів. Відповідно до Закону України «Про санкції» активи осіб, щодо яких застосовані санкції, можуть бути стягнуті в дохід держави.
Такі справи розглядаються Вищим антикорупційним судом за позовами Міністерства юстиції України. Хоча цей механізм не передбачає повернення активів попередньому власнику, він є ключовим елементом державної політики з вилучення активів осіб, які становлять загрозу національній безпеці.
Розшук та арешт
Розшук активів є початковим етапом повернення і включає встановлення місцезнаходження майна, бенефіціарів та схем відчуження. Арешт майна застосовується для запобігання його прихованню, виведенню або знецінюванню і здійснюється на підставі судових рішень.
Арешт може бути накладений як у кримінальному провадженні, так і в рамках цивільних та антикорупційних справ.
Конфіскація та стягнення майна
В українському праві необхідно розрізняти:
- спеціальну конфіскацію, яка застосовується до доходів від злочинів та знарядь їх вчинення;
- загальну конфіскацію як вид кримінального покарання;
- цивільну конфіскацію.
Кожен з цих механізмів має самостійні підстави та процесуальний порядок застосування.
Юридична допомога Lawgic
Професійна юридична допомога включає правовий аналіз походження активів, розробку стратегії захисту або повернення, супроводження справ у ВАКС, взаємодію з АРМА, участь в міжнародних процедурах та судове представництво.
Коли варто звернутися
Зверніться до Lawgic, якщо потрібно швидко оцінити перспективи справи, уникнути помилок у документах або отримати супровід за напрямом «Повернення активів в Україні».
- є спір, ризик відмови або складна правова ситуація;
- потрібна підготовка заяв, скарг, договорів чи процесуальних документів;
- важливо діяти в межах строків і не втратити можливість захисту.
Які документи потрібні
Точний перелік залежить від ситуації, але для первинного аналізу зазвичай достатньо базових документів.
- паспорт або інший документ, що підтверджує особу;
- документи, які стосуються предмета звернення;
- листування, рішення, договори, довідки або інші докази;
- короткий опис подій у хронологічному порядку.
Етапи роботи
- Первинна консультація та аналіз документів.
- Визначення правової позиції і можливих сценаріїв.
- Підготовка заяв, скарг, договорів або процесуальних документів.
- Подання документів, комунікація з органами чи іншими сторонами.
- Супровід до отримання результату або наступного юридичного кроку.
Вартість послуги Повернення активів в Україні
Вартість формується індивідуально після аналізу ситуації та обсягу роботи.
- складності справи та кількості документів;
- строковості підготовки або подання;
- необхідності переговорів, судового представництва чи супроводу;
- кількості залучених спеціалістів і тривалості роботи.
