Скасування Господарського кодексу України: Закон № 4196-IX та його наслідки

Контекст скасування Господарського кодексу

Господарський кодекс України, прийнятий у 2003 році, протягом двох десятиліть регулював відносини у сфері господарської діяльності, включаючи створення, функціонування та ліквідацію юридичних осіб, порядок укладання договорів, відповідальність за порушення господарських зобов’язань тощо. Проте з часом кодекс зазнав критики через його громіздкість, невідповідність сучасним економічним реаліям та дублювання норм Цивільного кодексу України (ЦК України). Експерти та бізнес-спільнота неодноразово вказували на необхідність спрощення регулювання господарської діяльності, усунення правових колізій та гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами.

Закон № 4196-IX став відповіддю на ці виклики, передбачаючи скасування Господарського кодексу з 28 серпня 2025 року та запровадження нових підходів до регулювання діяльності юридичних осіб.

Ключові положення Закону № 4196-IX

Закон № 4196-IX спрямований на вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб, зокрема об’єднань юридичних осіб, їх управління та майнових відносин. Основні положення закону включають:

1. Визначення термінів: Закон уточнює ключові поняття, пов’язані з діяльністю юридичних осіб, для забезпечення єдиного підходу до їх тлумачення.
2. Статус юридичних осіб: Встановлюються нові правила щодо статусу юридичних осіб, які є учасниками об’єднань, що сприяє спрощенню їхньої взаємодії.
3. Управління об’єднаннями юридичних осіб: Закон регулює організаційні аспекти управління, включаючи розподіл повноважень між органами об’єднань.
4. Майнові відносини: Вводяться норми, що регулюють майнові відносини в об’єднаннях юридичних осіб, зокрема щодо розподілу активів і зобов’язань.

Скасування Господарського кодексу означає, що відповідні відносини, які раніше регулювалися цим кодексом, тепер підпадатимуть під дію Цивільного кодексу України та інших спеціальних законів, що стосуються господарської діяльності.

Причини скасування Господарського кодексу

Скасування Господарського кодексу зумовлене кількома факторами:

• Колізії з Цивільним кодексом: Господарський кодекс часто дублював або суперечив нормам ЦК України, що створювало правову невизначеність для бізнесу.
• Застарілі норми: Багато положень кодексу не відповідали сучасним економічним реаліям, зокрема у сфері цифрової економіки та міжнародної торгівлі.
• Європейська інтеграція: Скасування кодексу є частиною гармонізації українського законодавства з нормами Європейського Союзу, де господарські відносини регулюються переважно цивільним законодавством.
• Спрощення регулювання: Закон № 4196-IX спрямований на зменшення бюрократичного навантаження на бізнес шляхом усунення надмірного регулювання.

Практичні наслідки

Скасування Господарського кодексу матиме значний вплив на суб’єктів господарювання:

1. Перехід до Цивільного кодексу: Господарські відносини, такі як укладання договорів, відповідальність за їх порушення та банкрутство, регулюватимуться нормами ЦК України та спеціальними законами.
2. Спрощення процедур: Очікується, що скасування кодексу зменшить кількість регуляторних норм, що полегшить ведення бізнесу.
3. Необхідність адаптації: Юридичні особи, зокрема об’єднання, повинні будуть привести свою діяльність у відповідність до нових вимог Закону № 4196-IX до 28 серпня 2025 року.
4. Ризики перехідного періоду: У період до набрання чинності законом можливі правові прогалини, що вимагатимуть оперативного реагування від Кабінету Міністрів України та інших органів.

Практичні рекомендації

Для суб’єктів господарювання, які готуються до змін, рекомендуємо:

1. Ознайомитися з новим законом: Вивчіть положення Закону № 4196-IX, щоб зрозуміти нові правила регулювання діяльності юридичних осіб.
2. Переглянути установчі документи: Переконайтеся, що статути та договори відповідають новим вимогам ЦК України та Закону № 4196-IX.
3. Звернутися до юристів: Для адаптації до нових умов залучіть юридичних консультантів, які допоможуть уникнути ризиків у перехідний період.
4. Стежити за підзаконними актами: Кабінет Міністрів України має привести свої нормативно-правові акти у відповідність до закону, що може вплинути на окремі аспекти господарської діяльності.