Рада відмовилась обговорювати ПДВ для ФОП: що стоїть за вимогою МВФ і чи загрожує реформа малому бізнесу

Український парламент публічно заявив, що питання обов’язкової сплати ПДВ для ФОПів знято з порядку денного. Депутати пояснили: голосів за таку ініціативу немає, а держава «шукатиме інші шляхи наповнення бюджету».

На перший погляд це виглядає як тимчасове заспокоєння підприємців, яких сколихнули новини про намір уряду запровадити ПДВ для всіх ФОПів із доходом понад 1 млн грн. Але ця пауза не означає, що питання зникло.

Причина проста: вимога щодо перегляду ПДВ-пільг випливає з нової програми МВФ, яку Україна погодила на рівні персоналу — staff-level agreement. А отже, дискусія рано чи пізно повернеться.

Що насправді вимагає МВФ і звідки взявся ПДВ для ФОПів

У листопаді МВФ та українська влада досягли угоди на рівні співробітників щодо нової програми розширеного фінансування (EFF) на 48 місяців із доступом до приблизно 8,1 млрд доларів.

У заяві керівника місії МВФ Гевіна Грея прямо сказано:

• Україна перебуває у стані війни, але влада демонструє рішучість зберегти макроекономічну стабільність.
• Ключові цілі програми: стійкість державного боргу, зміцнення зовнішньої життєздатності, боротьба з корупцією і реформа управління державним сектором.
• Для 2026–2029 років Україні потрібно закрити фінансовий дефіцит у 136,5 млрд доларів.
• Негайна мобілізація внутрішніх доходів — критичний фактор стійкості бюджету.
• Досягнуто домовленості про низку заходів:
  — боротьба з ухиленням від податків,
  — оподаткування доходів із цифрових платформ,
  — закриття митних лазівок,
  — скасування пільг на реєстрацію платником ПДВ,
  — посилення конкуренції у закупівлях,
  — реформа трудового законодавства.

Скасування пільг на реєстрацію платником ПДВ – стало головним джерелом дискусії про ФОПів, хоча в документі прямо не сказано, що ПДВ вводиться вже з 2026 року.

Чому МВФ наполягає на перегляді ПДВ-пільг

Логіка фонду дуже проста: країні потрібні стабільні доходи для фінансування оборони, соціальних виплат, відновлення інфраструктури та обслуговування боргу.

У заяві місії підкреслено:

• Україна має уникати неефективних витрат та податкових пільг.

• Потрібно розширити податкову базу.
• Потрібно запобігти ухиленню та схемам дроблення доходів.

А саме через ФОП-модель, особливо у групах 2–3, роками реалізовувались схеми оптимізації:

• великі компанії дробили обороти на десятки ФОПів;
• роботодавці використовували ФОПів замість штатних працівників;
• маркетплейси й сервісні бізнеси мінімізували ПДВ та податок на прибуток.

МВФ не проти самого малого підприємництва — фонд проти зловживань, що зменшують доходи бюджету.

Але важливо пам’ятати: офіційного тексту меморандуму немає — лише пресреліз.
Отже, точні формулювання, винятки й механізми запровадження — невідомі.

Спрощена система успішно працює в Україні з кінця 1990-х. Її головна ідея — мінімум адміністрації, фіксований податок, прозорі правила.

ПДВ — податок складний і ресурсозатратний, і саме його відсутність зробила ФОП-підприємництво масовим.

Водночас МВФ звертає увагу на інші процеси:

• великі компанії формально «розбивають» обороти на десятки ФОПів;
• ресторани, магазини, маркетплейси обходять частину податків через ФОП-структури;
• роботодавці масово оформлюють працівників як ФОПів, зменшуючи навантаження на фонд оплати праці.

Тож МВФ хоче бачити менше пільг, більше прозорості та ефективніше адміністрування.

Проблема в тому, що, разом із недобросовісними схемами, під катком опиняється чистий малий бізнес, який не має великої фінансової подушки.

Що насправді передбачає «реформа» ПДВ для ФОПів

Навіть без законопроєкту можна описати основні контури можливих змін:

• усі ФОПи з доходом понад 1 млн грн стають платниками ПДВ;
• перукарні, кав’ярні, майстерні, невеликі магазини, фрилансери потрапляють у систему, яку раніше обходили;
• адміністрування ПДВ вимагатиме щомісячної звітності, ведення реєстрів, податкових накладних, окремої бухгалтерії.

Для багатьох підприємців це означає:

• зростання витрат на облік (інколи у кілька разів);
• зростання цін для споживачів;
• ризик втрати конкурентоспроможності, особливо у сфері послуг.

Чи дійсно ПДВ для ФОПів — загроза економіці?

Економісти попереджають: очікуваний «додатковий ресурс» бюджету буде меншим, ніж втрати.

Мінусами реформи можуть стати:

• зростання тінізації економіки;
• падіння кількості ФОПів;
• зростання цін;
• скорочення офіційного ВВП;
• послаблення малого бізнесу — основи середнього класу.

Парадоксально, але саме малий бізнес найшвидше реагує на зміни: він або закривається, або йде в тінь, або емігрує.

Великі компанії мають ресурси адаптуватися — маленькі ні.

Чому Верховна Рада відмовилась обговорювати питання прямо зараз

Депутати прямо заявили:

• немає голосів;
• ініціатива соціально небезпечна;
• підприємці не повинні страждати за бюджетні проблеми;
• держава шукатиме інші джерела доходів.

Це означає лише одне: політично питання токсичне, і його внесення в зал призвело б до суспільного конфлікту.

Втім, важливо: якщо меморандум буде підписаний у незмінному вигляді, парламент рано чи пізно повернеться до цього питання.

Але не раніше, ніж будуть створені технічні та юридичні передумови.

Також варто зазначити, що запровадити ПДВ для мільйонів ФОПів без тотального перезапуску системи — нереально.

Потрібно:

• переписати Податковий кодекс;
• ліквідувати або об’єднати групи ФОП;
• створити нові форми звітності;
• оновити IT-системи податкової;
• навчити бухгалтерів;
• підготувати інфраструктуру для мільйонів податкових накладних.

Це роки роботи — не місяці.

Що реально станеться, якщо ПДВ таки введуть для ФОПів

Аналітики наводять прогноз:

1. 170–250 тис. ФОПів потрапляють під ризик

Переважно IT, консалтинг, дизайн, професійні послуги.

2. Можливий сценарій їхньої поведінки

• 1/3 зареєструється як платники ПДВ → ціни зростуть.
• 1/4 закриє бізнес → ринок праці перевантажиться.
• 100–150 тис. підуть у тінь → бюджет недоотримає податки.
• 10–25 тис. висококваліфікованих спеціалістів емігрують.

3. Економічні наслідки

• зростання тіньової економіки на 3–5%;
• падіння офіційного ВВП на 1,5–2,5%;
• подорожчання послуг;
• знищення частини малого бізнесу — основи середнього класу.

Важливий контекст: МВФ вимагає набагато більше, ніж ПДВ

У заяві місії йдеться не лише про податки.

Фонд наполягає на:

• реформі антикорупційних інституцій;
• посиленні прозорості в держпідприємствах;
• реформі податкової та митниці;
• призначенні нового керівника ДМС;
• створенні нової IT-інфраструктури;
• реформі фінансового планування держсектору.

Тобто ПДВ — лише один з елементів великої системної реформи, спрямованої на зміцнення державних фінансів у воєнний час.

Що буде у 2026 році насправді

✔ ПДВ для ФОПів у 2026 — не вводитимуть.
✔ ФОП-модель не зміниться різко.
✔ Основні зусилля підуть на бюджет-2026, боротьбу з корупцією та реформу держсектору.
✔ Тиск на ФОПи може зрости, але поступово — через об’єднання груп, зміну ставок, перегляд лімітів.

Юридична підтримка Lawgic

Юристи Lawgic уважно відстежують кожен аспект податкових реформ, меморандумів з МВФ та змін до Податкового кодексу.

Ми допомагаємо підприємцям:

• оцінити ризики можливих змін;
• підготувати бізнес до нових податкових правил;
• супроводжувати спори з податковою;
• адаптувати моделі роботи до майбутніх реформ.

Якщо ви хочете знати, як можливе запровадження ПДВ для ФОПів може вплинути саме на ваш бізнес — звертайтеся до Lawgic.

Ми забезпечимо юридичну ясність у час, коли правила постійно змінюються.