Фабула справи

Заявниця, ОСОБА_1, звернулася 1 листопада 2022 року до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про оголошення її сина, ОСОБА_2, добровольця добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ) «Мрія», померлим. Заявниця вказала, що після початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації (РФ) її син 19 березня 2022 року уклав контракт добровольця територіальної оборони. Під час несення служби в районі торгово-розважального центру «Ретровіль» у Києві 19 березня 2022 року близько 22:45 збройні сили РФ завдали ракетного удару по ТРЦ, унаслідок якого ОСОБА_2, за припущенням, загинув.

ОСОБА_1 зазначила, що 21 березня 2022 року Київська окружна прокуратура внесла відомості про кримінальне правопорушення за частиною третьою статті 110 Кримінального кодексу України до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Однак через відсутність тіла сина вона не могла отримати свідоцтво про його смерть, що унеможливило отримання грошової допомоги, передбаченої у разі загибелі добровольця.

Рішенням Дніпровського районного суду від 21 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 було задоволено, а ОСОБА_2 оголошено померлим. Проте апеляційний суд 10 квітня 2023 року частково змінив це рішення за скаргою Міністерства оборони України. Велика Палата Верховного Суду роз’яснила порядок застосування строків для оголошення особи померлою в умовах воєнних дій.

Правова основа

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями чи збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. Однак суд може застосувати скорочений шестимісячний строк, якщо є підстави припускати, що особа загинула внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту.
Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що законодавство розмежовує поняття «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Стаття 46 ЦК України оперує категоріями «воєнні дії» та «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому початок відліку строків для оголошення особи померлою не пов’язаний із введенням, припиненням чи скасуванням воєнного стану в Україні. Натомість відлік починається від дня закінчення конкретних воєнних дій чи збройного конфлікту, які призвели до зникнення особи.
Суд також зазначив, що скорочений шестимісячний строк може застосовуватися, якщо є вагомі підстави вважати, що особа загинула (наприклад, свідчення про ракетний удар чи інші обставини, що вказують на високу ймовірність загибелі), і немає підстав очікувати появи нових даних про місцезнаходження особи.

Висновки суду

Велика Палата Верховного Суду сформулювала такі ключові висновки:

1. Розмежування понять
2. Скорочений строк: Шестимісячний строк для оголошення особи померлою застосовується, якщо є переконливі докази, що особа загинула внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, і подальше очікування нових відомостей є необґрунтованим.
3. Початок відліку строку: Строк для оголошення особи померлою у зв’язку з воєнними діями чи збройним конфліктом починається від дня закінчення таких дій, а не від введення воєнного стану.

Практичне значення

Рішення Великої Палати Верховного Суду має важливе значення для судової практики в умовах воєнного часу. Воно уточнює порядок застосування строків для оголошення осіб померлими, що є критично важливим для родин зниклих безвісти, які прагнуть отримати юридичне визнання смерті для оформлення свідоцтв про смерть та доступу до соціальних виплат. Постанова також допомагає уникнути правової невизначеності щодо розмежування понять «воєнні дії» та «воєнний стан».

Практичні рекомендації

Для осіб, які звертаються до суду з подібними заявами, рекомендуємо:

1. Зібрати докази: Надайте суду документи, що підтверджують обставини зникнення особи, наприклад, свідчення очевидців, дані про воєнні дії чи кримінальні провадження.
2. Посилатися на законодавство: У заяві вкажіть норми частини другої статті 46 ЦК України та обґрунтуйте, чому застосовується скорочений шестимісячний строк.
3. Звернутися до юриста: Скористайтеся юридичною допомогою для підготовки заяви та представництва в суді.
4. Взаємодіяти з органами влади: Зверніться до відповідних установ (наприклад, прокуратури чи Міністерства оборони) для отримання документів, що можуть підтвердити обставини зникнення.