Підстави для оформлення спадкування
Оформлену спадщину можна отримати двома способами: за заповітом або за законом.
Якщо є заповіт, то людина сама вирішує, кому що дістанеться після її смерті. Важливо пам’ятати, що згідно із законом (стаття 1241 ЦК України) деякі люди все одно отримають свою частку, навіть якщо в заповіті про це не зазначено. Це стосується неповнолітніх дітей, непрацездатних дорослих дітей, вдови/вдівця та непрацездатних батьків. Їм належить як мінімум половина того, що вони отримали б, якби заповіту не було.
Якщо заповіту немає або його визнали недійсним, то спадщина ділиться за законом. У Цивільному кодексі України є п’ять черг спадкоємців:
- Діти, чоловік (дружина) та батьки.
- Рідні брати і сестри, бабусі і дідусі.
- Дядьки і тітки.
- Люди, які жили з померлим однією сім’єю мінімум п’ять років до його смерті.
- Інші родичі до шостого ступеня споріднення та особи, яких утримував померлий.
Терміни прийняття при оформленні спадщини
Спадщина відкривається з дня смерті спадкодавця. З цього моменту починається шестимісячний строк, протягом якого спадкоємець зобов’язаний подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Після закінчення шести місяців нотаріус має право видати свідоцтво про право на спадщину. Строк отримання свідоцтва законом не обмежений.
У період дії воєнного стану в Україні застосовувалися спеціальні правила, що стосуються призупинення строків прийняття та оформлення спадщини. Наразі в більшості випадків застосовується стандартний шестимісячний строк, проте перед зверненням до нотаріуса рекомендується уточнювати актуальні норми з урахуванням чинних нормативних актів Кабінету Міністрів України.
Фактичне прийняття спадщини
В Україні, якщо Ви проживали разом із померлим і були прописані з ним за однією адресою, спадщина переходить до Вас автоматично.
Якщо Ви не були прописані разом з ним, то Вам потрібно подати заяву нотаріусу, щоб прийняти оформлену спадщину. У Вас є на це півроку. Просто користуватися речами померлого, платити за квартиру або робити ремонт – недостатньо, щоб вважатися спадкоємцем, якщо Ви не були прописані разом. У такому випадку, щоб отримати спадщину, доведеться йти до суду і доводити, що Ви жили разом, або відновлювати термін подання заяви.
Куди звертатися спадкоємцю
Спадкова справа відкривається у державного або приватного нотаріуса за останнім місцем проживання спадкодавця. Нотаріус відкриває оформлену спадкову справу, перевіряє документи, встановлює коло спадкоємців і надалі видає свідоцтво про право на спадщину.
Документи для прийняття та оформлення спадщини
Для прийняття та оформлення спадщини нотаріусу надаються свідоцтво про смерть спадкодавця, паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця, документи, що підтверджують родинні стосунки, заповіт за його наявності, правовстановлюючі документи на майно, а також довідка про останнє місце реєстрації спадкодавця. Залежно від складу оформленого спадкового майна перелік документів може бути розширений.
Оформлення права на нерухоме майно
Після отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Без проведення державної реєстрації спадкоємець не має права повноцінно розпоряджатися нерухомим майном.
Спадкові суперечки та допомога спадкоємцю
На практиці спадкові спори найчастіше виникають у зв’язку з пропуском строку прийняття спадщини, оскарженням заповіту, поділом спадкового майна, реалізацією права на обов’язкову частку, а також необхідністю встановлення факту проживання однією сім’єю. У таких випадках захист спадкових прав здійснюється в судовому порядку. Окрему категорію спорів становлять справи про спадкування банківських вкладів, коли спадкоємці не знають про наявність рахунків або виникає конфлікт щодо розподілу коштів.
Чому важливо звернутися до юриста Lawgic
Юрист зі спадкових справ забезпечує правовий аналіз ситуації, контроль термінів, підготовку документів, супровід нотаріальних процедур та представництво інтересів спадкоємця в суді. Професійна юридична допомога істотно знижує ризики втрати та затягування процедури.
