До юридичної компанії Lawgic звернулася Клієнтка, яка перебувала у процесі розірвання шлюбу. Подружжя прожило разом 4 роки. Зазвичай, розлучення після такого терміну — це емоційні гойдалки та суди, але в цьому випадку пару врятував шлюбний договір, проєкт якого наші спеціалісти розробили ще на початку їхнього сімейного життя.
Суть проблеми та ризики
За час шлюбу подружжя придбало два коштовних активи:
- Квартира в новобудові, куплена за спільні кошти (оформлена на чоловіка).
- Земельна ділянка з будинком, яка була подарована дружині її батьками (її особиста приватна власність).
У стандартній ситуації (без шлюбного договору) виникають наступні ризики:
- Квартира: Чоловік міг наполягати на її продажу та поділі 50/50, що вимагало б довгого судового процесу.
- Земельна ділянка: Незважаючи на те, що це подарунок (особиста власність Клієнти), чоловік міг намагатися оскаржити її статус, доводячи, що в будинку зроблено суттєві поліпшення за спільні кошти, вимагаючи компенсацію.
- Аліменти: Чоловік був високооплачуваним фахівцем, а дружина, звільняючись з роботи для догляду за дитиною, могла претендувати на утримання від нього, що могло б стати предметом тривалого спору в суді.
Але ми передбачили ці ризики заздалегідь та розробили проєкт шлюбного договору, який задовільняв Клієнтку та її чоловіка.
Правові засади та дії Lawgic
На етапі укладання шлюбного договору юристи Lawgic, керуючись принципом свободи договору та висновками Верховного Суду (справи № 760/18875/20, № 686/30682/23), допомогли подружжю закріпити умови, що повністю змінюють стандартний режим спільності майна.
1. Режим роздільного майна та майновий поділ (Квартира та Ділянка).
Ми включили умову, яка повністю виключає можливість виникнення в майбутньому спільного сумісного майна (як дозволено у практиці ВС – справа № 755/3563/21).
- Квартира: В договорі було чітко зазначено, що нерухоме майно, придбане у шлюбі, належатиме тому з подружжя, на чиє ім’я воно зареєстроване, і є його особистою приватною власністю. Оскільки квартира була зареєстрована на чоловіка, Клієнтка не претендувала на її частку, але і він не мав права на її ділянку. Це повністю відповідало позиції ВС (справа № 754/12379/20), де суд зазначив, що немає підстав для визнання майна спільним, якщо це визначено умовами шлюбного договору.
- Земельна ділянка: Для уникнення будь-яких претензій у майбутньому ми підтвердили, що ділянка та будинок, набуті Клієнткою внаслідок дарування, залишаються особистою приватною власністю і жодні витрати, здійснені на їх поліпшення, не створюють права спільної сумісної власності для чоловіка.
2. Врегулювання утримання (Аліменти для дружини).
Ми передбачили припинення права на утримання одного з подружжя у зв’язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
- Умова договору: В обмін на відмову від права на утримання (аліментів) з боку чоловіка, Клієнтка отримала фіксовану грошову суму одноразово (яка за нашими розрахунками дорівнювала б коштам на утримання за 2.5 роки) після розірвання шлюбу. Це стало “подушкою безпеки” для Клієнтки, дозволяючи їй спокійно повернутися до професійної діяльності, і при цьому уникнути спору про розмір та строки виплат у суді (як згадано у наданій інформації).
Результат
Шлюбний договір спрацював як цивілізований механізм врегулювання, дозволивши уникнути суду як «останньої інституції».
- Швидкість: Розлучення було оформлено максимально швидко.
- Відсутність спору: Поділ майна був здійснений позасудово на підставі нотаріально посвідченого документа.
- Економія: Клієнтка заощадила значні кошти та час на адвокатських гонорарах за судові процеси, які могли тривати роками.
Всі умови договору були визнані обов’язковими для виконання сторонами, що дало змогу парі розійтися без фінансових і юридичних наслідків.
Всі послуги