До юридичної компанії “Lawgic” звернувся військовослужбовець, який подав рапорт про звільнення зі служби за сімейними обставинами — у зв’язку з необхідністю постійного догляду за матір’ю, яка має інвалідність ІІ групи та не здатна до самостійного пересування та самообслуговування. Командування військової частини відмовило у задоволенні рапорту, посилаючись на нібито відсутність підтвердження необхідності догляду та наявність інших родичів, які теоретично могли б доглядати за матір’ю.
Клієнт категорично не погодився з такою відмовою і звернувся до нашої юридичної компанії “Lawgic” для її оскарження.
У чому полягала суть проблеми
Відмова військової частини була побудована на неправильному тлумаченні медичних документів, некоректному застосуванні законодавства та ігноруванні правових позицій Верховного Суду.
Основними порушеннями були:
- військова частина проігнорувала чинний висновок ЛКК, який чітко підтверджував необхідність постійного стороннього догляду;
- командування неправомірно застосувало нові нормативні акти, які не стосуються випадків, коли інвалідність встановлена безстроково;
- було висунуто вимогу надати «докази комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб», хоча такий документ не передбачений жодним нормативно-правовим актом;
- військова частина вважала наявність брата та онуків підставою для відмови, не врахувавши, що:
- брат сам проходить військову службу та об’єктивно не може здійснювати догляд;
- онуки багато років не підтримують зв’язку, не проживають разом з бабусею і не входять до складу сім’ї матері нашого Клієнта фактично.
Таким чином, рішення про відмову було прийнято без дослідження ключових доказів, без правової оцінки обставин і з порушенням ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Дії юридичної компанії “Lawgic”
Наша команда юристів забезпечила комплексний юридичний супровід:
1. Проаналізували рапорт, відмову та всі додані медичні документи
Було встановлено, що ЛКК видала два висновки — про порушення функцій організму та про потребу в постійному догляді — обидва безстрокові та складені відповідно до Інструкції № 407.
2. Підготували правову позицію з посиланнями на судову практику
Ми використали актуальні правові висновки Верховного Суду, зокрема:
у справах № 520/21316/23 від 13 червня 2024 року та № 420/16689/23 від 11 квітня 2024 року висловлено однозначну правову позицію, згідно якої: “Аналізуючи повноваження медико-соціальної експертної комісії, передбачені Положенням № 1317, є підстави для висновку, що вона визначає потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі особам з інвалідністю, а також особам, яким визначена ступінь втрати професійної працездатності. Щодо осіб, які не відносяться до цих категорій, але які за станом здоров`я нездатні до самообслуговування і потребують постійно стороннього догляду, то на переконання Суду, такі повноваження віднесені до ЛКК закладу охорони здоров`я, які мають право приймати, зокрема: висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою № 080-4/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг”;
у справі № 380/16966/24 27 лютого 2025 року згідно якого вбачається, що “відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи” означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж “юридичної наявності” інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів аб. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2122-IX”.
Ці рішення прямо підтверджують, що:
ЛКК має право встановлювати потребу в постійному сторонньому догляді;
інвалідність, встановлена безстроково, не потребує повторного огляду в новоствореному органі;
«наявність» інших родичів не є перешкодою, якщо вони фактично не можуть здійснювати догляд.
3. Підготували адміністративний позов до суду
У позові було обґрунтовано:
протиправність висновків військової частини, викладених у відмові щодо звільнення з військової служби;
порушення п.п. «г» пункту 2 ч. 4 ст. 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу»;
перевищення повноважень та викривлення змісту нормативних актів.
Результат від юридичної компанії “Lawgic”
Наші юристи довели необгрунтованість відмови щодо звільнення з військової служби нашого Клієнта та необхідність повторного розгляду рапорту з урахуванням усіх обставин справи.
Суд задовольнив позов частково, а саме:
визнав протиправною та скасував відмову військової частини щодо рапорту про звільнення з військової служби нашого Клієнта;
зобов’язав військову частину повторно розглянути рапорт про звільнення за сімейними обставинами;
Таким чином, права нашого Клієнта було захищено та останній отримав законну можливість звільнення з військової служби за сімейними обставинами.

