До юридичної компанії Lawgic звернувся Клієнт — підприємець у сфері будівництва, який кілька років тому разом із дружиною уклав шлюбний договір, складений нашими юристами.
На момент укладення договору між подружжям панувала довіра і бізнес Клієнта активно розвивався. Майже всі активи були оформлені на нього особисто: корпоративні права, обладнання, ділянки під забудову, інвестиційні об’єкти. Дружина мала стабільну роботу, але в управлінні компанії участі не брала.
Коли через кілька років шлюб фактично розпався, почалося розлучення. І саме тоді стало зрозуміло, наскільки важливим був той документ, який Клієнт свого часу вирішив оформити не «для галочки», а грамотно, з урахуванням усіх ризиків.
Суть проблеми
Під час розлучення дружина заявила, що має право на половину бізнесу, частину доходів компанії за останні роки, а також на поділ інвестиційних об’єктів — попри те, що всі вони були набуті за особисті кошти чоловіка та не мали відношення до спільного бюджету.
У класичній ситуації — за відсутності шлюбного договору — такі вимоги могли б бути частково або повністю задоволені судом, адже будь-яке майно, набуте у шлюбі, вважається спільним, незалежно від того, на кого оформлено.
Проте у нашого Клієнта був грамотно складений шлюбний договір.
Правова позиція: Шлюбний договір — не формальність, а інструмент захисту
Ще під час укладання договору ми врахували кілька ключових моментів:
1. Режим майна.
У договорі чітко було зафіксовано, що:
- майно, яке належало Клієнту до шлюбу, є його особистою приватною власністю;
- будь-які активи, придбані за його особисті кошти під час шлюбу, також не є об’єктом спільної сумісної власності;
- корпоративні права та прибуток від бізнесу не підлягають поділу у разі розірвання шлюбу.
2. Розмежування доходів.
Договором передбачено, що:
- доходи кожного з подружжя є власністю того, хто їх отримує;
сімейний бюджет формується за окремим принципом, а бізнес-кошти не входять до нього.
3. Кредитні ризики.
У договорі було прописано, що один з подружжя не несе відповідальності за борги іншого, у тому числі за підприємницькі зобов’язання.
Усі ці положення відповідали вимогам Сімейного кодексу України та були нотаріально посвідчені.
Етапи юридичного супроводу Lawgic у момент розлучення
Коли дружина подала заяви та почала претендувати на бізнес, наша команда включилась у захист:
1. Аналіз умов договору та ситуації.
Ми детально звірили фактичні обставини із договорами купівлі активів, фінансовою діяльністю та пунктами шлюбного договору.
Ризиків оскарження не було — договір був складений коректно, умови не порушували закон і не ставили іншу сторону у вкрай невигідне становище.
2. Підготовка правової позиції.
Ми сформували аргументований пакет документів для опонуючої сторони та для суду, у якому:
- послалися на конкретні пункти шлюбного договору;
- довели, що активи були набуті за особисті кошти;
- обґрунтували неможливість визнання бізнесу спільним майном.
3. Захист у суді.
У ході слухань адвокат Lawgic надав:
- нотаріально посвідчений договір;
- фінансові документи, що підтверджують джерело коштів;
- правову позицію із посиланням на СКУ, судову практику та положення Закону “Про нотаріат”.
Результат
Суд повністю відмовив дружині у поділі бізнесу та пов’язаних з ним активів.
Завдяки шлюбному договору:
- Клієнт зберіг 100% корпоративних прав;
- Інвестиційні проєкти та земельні ділянки були визнані його виключною власністю;
- Дружина не отримала доступу до активів компанії чи її прибутку;
- Поділ майна був здійснений швидко, без затяжних спорів та експертиз.
Юридично — це класичний приклад того, як один документ, складений завчасно, може зберегти мільйони гривень і нерви у момент розлучення.

