Оскарження заповіту: коли можна подати позов і хто має на це право

Оскаржити заповіт у суді можна лише після смерті заповідача, тобто з моменту відкриття спадщини. Поки людина жива, її розпорядження ще не породжує жодних прав для спадкоємців, а сама вона може будь-коли його змінити чи скасувати. Тому позов родича про визнання такого документа недійсним за життя заповідача суд не задовольнить.

Чому заповіт не можна оскаржити за життя заповідача?

Це особисте розпорядження людини на випадок смерті. За Цивільним кодексом України заповідач може в будь-який час скасувати його, змінити або скласти новий (стаття 1254). Поки він живий, ні в кого немає права на його майно, яке можна було б порушити.

Право на оскарження виникає в особи, яка стала учасником спадкових відносин. Це можливо лише після відкриття спадщини, тобто після смерті заповідача. Саме так цю позицію пояснюють і суди: до цього моменту в родича немає статусу заінтересованої особи, а отже, немає і підстав для позову.

Хто може подати позов про визнання заповіту недійсним?

Звертатися до суду може заінтересована особа, тобто людина, чиї права на спадщину заповіт порушує. Найчастіше це:

• спадкоємці за законом, яких документ позбавив майна або зменшив їхню частку;
• спадкоємці за попереднім заповітом, який скасував новий документ;
• особи, які мають право на обов’язкову частку, якщо розпорядження її не врахувало.

Людина, яка не є спадкоємцем ні за законом, ні за жодним із заповітів, зазвичай не може оскаржити документ, навіть якщо вважає його несправедливим.

На яких підставах заповіт визнають недійсним?

Стаття 1257 Цивільного кодексу розрізняє два види недійсності розпорядження на випадок смерті. Від цього залежить, що саме доведеться доводити в суді.

Найчастіше спори стосуються саме другої групи. Родичі стверджують, що заповідач через хворобу, вік чи вплив інших людей не розумів значення своїх дій. Для цього суди зазвичай призначають посмертну судово-психіатричну експертизу на підставі медичних документів і показань свідків.

Що відбувається, якщо суд визнав заповіт недійсним?

Наслідки визначає та сама стаття 1257. Спадкоємець, якого цей документ позбавив права на спадкування, отримує це право за законом на загальних підставах. Якщо недійсним визнано лише окреме розпорядження, решта заповіту продовжує діяти.

Отже, перемога в суді не означає, що все майно автоматично перейде до позивача. Спадщину розподілять за законом між усіма спадкоємцями відповідної черги або за попереднім заповітом, якщо закон дозволяє його застосувати.

Які строки для оскарження заповіту?

Для таких позовів діє загальна позовна давність три роки (стаття 257 ЦК). Її відлік починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права (стаття 261 ЦК). На практиці це часто день, коли спадкоємець дізнався про зміст заповіту у нотаріуса.

Окремо пам’ятайте про строк для прийняття спадщини: шість місяців від дня її відкриття (стаття 1270 ЦК). Якщо пропустити його, а потім звертатися до суду, доведеться ще й вирішувати питання про додатковий строк. Тому заяву нотаріусу варто подати вчасно, навіть якщо ви плануєте суд.

Що зробити, поки заповідач живий?

Якщо вас турбує, що літнього родича вмовляють переписати майно, позов про недійсність не допоможе. Корисніше інше:

1. Зберігайте медичні документи і фіксуйте зміни у стані здоров’я родича: вони знадобляться для експертизи в майбутньому.
2. Запам’ятовуйте свідків, які бачили тиск або спостерігали поведінку заповідача.
3. Якщо людина вже не усвідомлює своїх дій, обговоріть з юристом питання про обмеження цивільної дієздатності чи визнання її недієздатною в судовому порядку.

Після смерті заповідача ці докази стануть основою позову. Детальніше про захист прав спадкоємців читайте на сторінці спадкові спори.

Читайте також

• Спільний заповіт подружжя: чи можна продати квартиру
• Заповіт в Україні: як оформити
• Строк поділу майна після розлучення