Зміни до Цивільного кодексу України щодо захисту прав добросовісного набувача: Закон № 4292-IX

Зміни до Цивільного кодексу України щодо захисту прав добросовісного набувача: Закон № 4292-IX

12 березня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», який набрав чинності наступного дня після його опублікування. Цей закон вносить суттєві зміни до регулювання прав добросовісних набувачів нерухомого майна, зокрема щодо витребування майна та компенсації його вартості. У цій статті ми розглянемо ключові новели закону, їх значення та практичні наслідки для громадян і державних органів.

Замовити послугу

Основні зміни до Цивільного кодексу України

Закон № 4292-IX вносить зміни до статей 261, 388, 390 та 391 Цивільного кодексу України (ЦК України), а також до Господарського та Цивільного процесуальних кодексів України. Основні нововведення стосуються:

  1. Позовна давність щодо витребування нерухомого майна
    До статті 261 ЦК України додано нову частину 8, яка встановлює, що перебіг позовної давності за вимогами щодо витребування чи визнання права на нерухоме майно, передане з державної чи комунальної власності у приватну, починається від дня державної реєстрації права власності першого набувача або від дати передачі майна, якщо на момент передачі не вимагалася державна реєстрація. Це уточнення забезпечує чіткість у визначенні строків для подання позовів.
  2. Витребування майна від добросовісного набувача (стаття 388)
    Стаття 388 ЦК України отримала нову редакцію, яка уточнює умови витребування майна від добросовісного набувача. Майно може бути витребуване лише у випадках, якщо воно було загублене, викрадене або вибуло з володіння власника не з його волі. Водночас майно не може бути витребуване, якщо воно було продане на електронному аукціоні в порядку приватизації або у процесі виконання судових рішень.
    Закон також встановлює 10-річний строк, після якого держава чи територіальна громада не можуть витребувати майно, передане з державної чи комунальної власності, за винятком об’єктів критичної інфраструктури, стратегічного значення, оборони, природно-заповідного фонду, гідротехнічних споруд чи пам’яток культурної спадщини.
  3. Компенсація вартості майна (стаття 390)
    Нова частина 5 статті 390 ЦК України передбачає обов’язкову компенсацію вартості нерухомого майна добросовісному набувачеві у разі його витребування на користь держави чи територіальної громади. Компенсація має бути внесена на депозитний рахунок суду до ухвалення рішення про витребування. Після компенсації держава чи громада можуть стягнути ці кошти з особи, через яку майно незаконно вибуло з їхнього володіння. Вартість майна визначається на основі експертно-грошової оцінки, чинної на момент подання позову.
  4. Захист права власності (стаття 391)
    Стаття 391 доповнена частиною 2, яка регулює спори щодо майна, відчуженого органами влади, незалежно від їх повноважень. Такі спори вирішуються на основі статей 387 і 388 ЦК України, що забезпечує єдиний підхід до захисту прав власності.

Зміни до процесуальних кодексів

Закон вносить зміни до Господарського та Цивільного процесуальних кодексів, які зобов’язують позивачів (органи державної влади, місцевого самоврядування чи прокурора) при поданні позову про витребування майна надавати докази внесення на депозитний рахунок суду суми, що відповідає вартості майна. У разі відмови у позові чи закриття провадження ці кошти повертаються позивачу, а при задоволенні позову – перераховуються добросовісному набувачеві.

Прикінцеві та перехідні положення

Закон має зворотну дію в часі щодо:

  • Умов і порядку компенсації вартості майна у справах, де рішення суду першої інстанції ще не ухвалено.
  • Порядку обчислення строків позовної давності для нерухомого майна, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав до набрання чинності законом, або переданого без вимоги державної реєстрації.

Кабінет Міністрів України має протягом трьох місяців привести свої нормативно-правові акти у відповідність із законом.

Практичне значення

Закон № 4292-IX значно посилює захист прав добросовісних набувачів, обмежуючи можливості держави чи територіальних громад витребувати майно після спливу 10-річного строку. Введення обов’язкової компенсації вартості майна робить процес витребування більш справедливим, захищаючи інтереси осіб, які добросовісно придбали майно. Водночас закон встановлює чіткі винятки для стратегічно важливих об’єктів, що запобігає зловживанням.

Практичні рекомендації

Для добросовісних набувачів нерухомого майна рекомендуємо:

  1. Перевірити правовий статус майна: Переконайтеся, що майно не належить до об’єктів критичної інфраструктури, оборони чи культурної спадщини.
  2. Зберігати документи: Зберігайте всі документи, що підтверджують законність придбання майна, включаючи договори та записи в Державному реєстрі речових прав.
  3. Звернутися до юриста: У разі спроб витребування майна зверніться за юридичною допомогою для захисту ваших прав, зокрема щодо вимоги компенсації.
  4. Стежити за строками: Якщо майно було передано більше 10 років тому, посилайтеся на норми статті 388 ЦК України для захисту від витребування.

Висновок

Закон № 4292-IX є важливим кроком у вдосконаленні правового регулювання захисту добросовісних набувачів. Він забезпечує баланс між інтересами держави, територіальних громад і приватних осіб, встановлюючи чіткі правила витребування майна та компенсації його вартості. Наша юридична компанія готова надати консультації та підтримку у справах, пов’язаних із захистом прав власності. Звертайтеся до нас, щоб захистити свої інтереси!